Вітаємо з Днем народження Петра СЛОБОДЯНА! 65!

МИ ПАМ'ЯТАЄМО: цього дня народився Віктор СЕВАСТЬЯНОВ (1923)

 Севастьянов Віктор Григорович (1923-1993). Півзахисник.

Грав за команди "Харчовик" (Одеса) (1946-47), "Динамо" (Київ) (1947-51), "Окружний будинок офіцерів" (Київ) (1951-53). У чемпіонатах СРСР 59 ігор, 3 голи. Дворазовий володар Кубка України (1947, 1948). Чемпіон України у складі ОБО (1951).

Після завершення футбольної кар'єри став художником. Автор десятків художніх полотен і учасник багатьох республіканських, всесоюзних та зарубіжних виставок.

Віктор Севастьянов почав грати у футбол досить пізно. У 1946 році 23-річного Віктора зарахували до одеської команди "Харчовик", а вже в наступному році він був гравцем найсильнішої української команди - київського "Динамо".

Високий та міцний Севастьянов чудово грав головою, і не гірше ногами. Разом із Принцем складали міцну пару півзахисників. Віктор Севастьянов був як надійним гравцем, так і надійною людиною.

Віктор Григорович був нетиповим футболістом. Кожну вільну хвилину він малював, і його прихильність до художньої творчості врешті решт переважила, і, отримавши відповідну освіту, він став художником.

 

Київські динамівці на Чемпіонатах світу: 1958 рік, Швеція

У заявку збірної СРСР, дебютанта чемпіонатів світу, для участі у шведському Мундіалі потрапили двоє гравців київського "Динамо" - захисник Володимир Єрохін та півзахисник Юрій Войнов.

Якщо Володимир Микитович на полі так і не з'явився, то Юрій Миколайович був лідером півзахисту команди, її ключовою фігурою та зіграв у всіх 5-ти матчах збірної (3-и поєдинки групового турніру, додатковий матч за вихід з групи та чвертьфінал):
- 8 червня проти Англії (2:2);
- 11 червня проти Австрії (2:0);
- 15 червня проти Бразилії (0:2);
- 17 червня проти Англії у додатковому матчі за вихід з групи (1:0);
- 19 червня проти Швеції в 1/4 фіналу (0:2).

Фото: поєдинок Бразилія - СРСР, Нілтон Сантос та Юрій Войнов

Вітаємо з Днем Конституції України!

Сьогодні стадіону "Динамо" виповнюється 85 років!

До революції на території між центральною вулицею Києва - Хрещатиком та Петровською алеєю розміщувалися царські парники, де вирощувалися екзотичні фруктові та овочеві плоди для прийомів в Маріїнському палаці і знамените у всій Європі кафе-шантант "Шато-де-Флер". Після 1917 року теплиці прибрали наказом Київської губернської ради товариства "Динамо" активісти-динамівці побудували кілька спортивних майданчиків: звели футбольне поле з дерев'яною роздягальнею, гімнастичне містечко, баскетбольний, волейбольний та гандбольний майданчики, навіс для борцівського килима.

З великим ентузіазмом сприйняли динамівці рішення про зведення на місці неорганізованих спортивних майданчиків нового стадіону. За проектом архітекторів В. Осьмака та В. Безпалого всього за два роки була зведена сучасна за тими мірками спортивна споруда.

У 1934 році стадіон вміщував близько 23 тисяч глядачів, частина з яких перебувала під дерев'яним навісом. З цього часу всі свої домашні матчі динамівці проводили на власній арені.

Під час Другої світової війни стадіон був практично знищений, і відбудований в 1956 році. З тих пір на ньому свої матчі проводили динамівські дублери. Відлуння війни дійшло і до наших днів. На початку 90-х під біговою доріжкою виявили цілий арсенал боєприпасів.

Рішення реконструювати порядком застарілий стадіон було прийнято в 1978 році, напередодні Олімпійських Ігор. Стадіон почав вміщувати 18 тисяч глядачів.

У 1984 році арена приймала фінальний турнір чемпіонату Європи серед юнаків.

Після приходу до керівництва клубу в 1993 році Григорія Суркіса стадіон почав перетворюватися на сучасну європейську арену. До кінця 90-х він став суто футбольним, були встановлені пластикові індивідуальні сидіння. У перебудованих і капітально відремонтованих приміщеннях центральної трибуни стадіону за сучасним фасадом зі скла і алюмінія розмістився 3-поверховий офіс ФК "Динамо" Київ.

Протягом багатьох років газон стадіону «Динамо» є одним з кращих в Україні завдяки професійній роботі агрономів на чолі з Анатолієм Калошою.

З 15 травня 2002 року стадіон "Динамо" став носити ім'я легендарного Валерія Васильовича Лобановського. Його пам'ятник перед входом на стадіон зустрічає вболівальників, жителів і гостей столиці.

Остання реконструкція відбувалася в цьому році, напередодні масштабного європейського футбольного свята. На найвищому рівні було організовано та проведено фінал Ліги чемпіонів серед жінок між французьким "Ліоном" і німецьким "Вольфсбургом" (4:1).