Капітани футбольного клубу "Динамо" Київ. Частина 5. 70-ті роки

Анатолій БИШОВЕЦЬ - одна із найяскравіших особистостей радянського футболу другої половини 60-х - початку 70-х років. Відмінно тримав м'яч і завжди впевнено йшов на захисників. Був постійно націлений на ворота, мав сильний удар. Прихильність Бишовця до тривалого контролю м'яча зробила його жертвою захисників, які запиняли його грубими прийомами. Внаслідок численних травм він завершив кар'єру гравця у 26 років.

Вадим СОСНИХІН - "Одне життя - одна любов" - це про Вадима Соснихіна. Як потрапив школярем до "Динамо", так і присвятив все життя рідній команді. Один із стовпів оборони команди 60-х - початку 70-х років. За свою надійну гру отримав народне прізвисько "директор". Фізично сильний, добре технічно підготовлений, Соснихін вдало вибирав позицію на полі, вчасно і вправно грав на перехопленні м'яча, проводив рейди з м'ячем від свого до чужого штрафного майданчику.

Володимир МУНТЯН - хоча і не народився, а лише виріс у Києві, більш "київського" гравця важко уявити. У нього були свої уболівальники, ще коли він грав за юнацькі команди. Чудово координований, легкий, мобільний він був надзвичайно технічнім футболістом. Протягом футбольної кар'єри він одностайно називався кращим півзахисником "Динамо", який, як і Євген Рудаков, зміг успішно грати і у "футбол Маслова" і у "футбол Лобановського". Унікальний талант в поєднанні з працездатністю зробили Мунтяна одним із найкращих футболістів в історії вітчизняного футболу усіх часів.

Віктор КОЛОТОВ - ніхто ні до, ні після нього стільки не носив капітанської пов'язки. Фізично сильний, витривалий, старанний, цілеспрямований, мав високу дистанційну швидкість, відмінно грав головою, майстерно виконував підкати. Широкий діапазон дій та гранична самовіддача зробили Колотова визнаним лідером команди. Його проходи із глибини поля завжди були небезпечними, а атаки завершував як правний форвард.

Анатолій КОНЬКОВ - в "Динамо" опинився вже досвідченим 26-річним майстром. За плечима були сотня ігор та капітанство у "Шахтарі", срібло чемпіонату Європи у складі збірної СРСР. Але він швидко знайшов своє місце в "зірковій" команді 1975 року. Універсальний півзахисник з доброю технікою та широким діапазоном дій, Коньков поєднував якості руйнівника, так і організатора атак. В інтересах команди в останні роки грав центрального захисника.

Олег БЛОХІН - у значній мірі визначав гру команди, впевнено взаємодіяв з партнерами, маневрував всім фронтом атаки, брав участь в організації атак. Надзвичайна працездатність та професійне ставлення до справи дозволили Блохіну прогресувати протягом всієї кар'єри і постійно грати на високому рівні. Головною зброєю була швидкість, поєднана з оригінальною технікою. Найкращий бомбардир в історії київського "Динамо", володар "Золотого м'яча" кращому футболісту Європи.

 

 

AddThis Social Bookmark Button